This article is also available in English here. Переклад статті здійснений завдяки Дар’ї Карман.
У понеділок Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ГА ООН) на своїй 11-й надзвичайній сесії ухвалила резолюцію Res. L.6/2022 “Подальший захист та відшкодування збитків за агресію проти України“. Резолюція, співавторами якої виступили 56 держав-членів, отримала значну позитивну підтримку: 94 голоси “за” і 13 “проти” (74 “утрималися”; стенограму засідання див. тут).
Резолюція є історичною. Вона визнає, що Росія має бути притягнута до відповідальності за свою агресію проти України та рекомендує створити реєстр завданих збитків. Вона також визнає необхідність відшкодування Росією шкоди, завданої порушенням міжнародного права.
Створення системи відповідальності при заблокованій Раді Безпеки
У перших 10 пунктах Резолюції окреслюються основні положення та правові принципи, які застосовуються до ситуації в Україні. Резолюція підтверджує першочергове значення Статуту Організації Об’єднаних Націй у плеканні верховенства права серед держв. Посилаючись на статтю 2 Статуту, Резолюція нагадує, що всі держави зобов’язані утримуватися у своїй політиці від загрози силою або її застосування як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, що є несумісним з цілями Організації Об’єднаних Націй. Зазначається про те, що відповідно до статті 33 Статуту, держави-члени повинні вирішувати свої міжнародні спори мирними засобами, в тому числі шляхом переговорів, посередництва, примирення, арбітражу або судового розгляду.
Преамбула також підтверджує відповідно до статті 14 Статуту повноваження Генеральної Асамблеї ООН рекомендувати заходи для мирного врегулювання будь-якої ситуації, яка, на її думку, може зашкодити загальному добробуту або дружнім відносинам між державами. Оскільки Рада Безпеки не змогла діяти в цій ситуації через застосування Росією права вето, підтвердження в резолюції повноважень ГА ООН щодо рекомендації таких заходів є важливим і, можливо, свідчить про готовність ГА ООН бути більш залученою до складних ситуацій, які загрожують миру і безпеці. Дійсно, 11-та надзвичайна спеціальна сесія ГА ООН, в рамках якої була схвалена резолюція, була скликана Резолюцією Ради Безпеки 2623/2022 із застосуванням резолюції “Об’єднання заради миру“, згідно з якою Рада Безпеки передає на розгляд Генеральної Асамблеї ситуацію, щодо якої постійні члени Ради зайшли в глухий кут.
Після висловлення серйозного занепокоєння у зв’язку із загибеллю людей, переміщенням цивільного населення, руйнуванням інфраструктури та знищенням природних ресурсів, а також іншою шкодою, спричиненою агресією Росії проти України, Резолюція звертається до інших документів та заходів. Зокрема, Резолюції ES-11/1 від 2 березня 2022 року “Агресія проти України”, ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року “Територіальна цілісність України” та Резолюція 60/147 “Основні принципи та керівні положення, що стосуються права на правовий захист та відшкодування збитків для жертв грубих порушень норм міжнародного права з прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права”, яка закликає до “адекватного, ефективного та швидкого відшкодування збитків” за грубі порушення міжнародних норм права з прав людини та серйозні порушення міжнародного гуманітарного права.
Застосування Програми до України
У другій основній частині Резолюція застосовує ці підходи до ситуації в Україні, підкреслюючи відповідальність Росії за міжнародним правом та закликаючи до створення реєстру позовів щодо відшкодування збитків, втрат та шкоди.
У Резолюції вперше міститься заклик до Росії негайно припинити застосування сили проти України та повністю і беззастережно вивести свої війська в межах її міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод.
Далі вона спирається на положення попередніх резолюцій, зазначаючи, що Росія порушила міжнародне право своєю агресією проти України, а також інші міжнародно-правові зобов’язання, у тому числі ті, що випливають з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини. Застосовуючи Статті про відповідальність держав, в Резолюції зазначено, що Росія “повинна нести юридичну відповідальність за всі свої міжнародно-протиправні діяння, включаючи відшкодування будь-якої шкоди заподіяної такими діяннями” (виділено авторами). Таке чітке формулювання є надзвичайно важливим. Воно недвозначно стверджує, як це відображено у статтях 28 та 31 Статей про відповідальність держав, що порушення міжнародного права мають правові наслідки, включаючи зобов’язання здійснити повне відшкодування шкоди, заподіяної міжнародно-протиправним діянням.
З цього слідує, як визнається в Резолюції, що існує потреба у створенні спільно з Україною, “міжнародного механізму для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що виникли внаслідок міжнародно-протиправних діянь Російської Федерації в Україні або проти неї”. Підтримка створення міжнародного механізму є фундаментальною і відповідає практиці інших компенсаційних механізмів, що випливають з порушення міжнародного права, включаючи Компенсаційну комісію ООН, і, більш конкретно, за порушення міжнародного гуманітарного права, Комісію з претензій Еритреї до Ефіопії.
Новації у відшкодуванні збитків
Спосіб, у який будуть здійснюватися такі репарації, є новаторським. Резолюція не йде шляхом Компенсаційної комісії ООН, яка не може бути застосовною в цій ситуації, оскільки була створена як допоміжний орган Організації Об’єднаних Націй резолюцією Ради Безпеки. Натомість, резолюція передбачає створення окремого механізму державами-членами у співпраці з Україною.
Резолюція ГА ООН рекомендує створити реєстр для відшкодування збитків, який
слугуватиме фіксацією у документальній формі доказів та інформації щодо збитків, втрат або шкоди, заподіяних фізичним та юридичним особам, а також державі Україна міжнародно-протиправними діяннями Російської Федерації в Україні або проти неї, а також сприятиме та координуватиме збір таких доказів.
Реєстр не буде частиною Організації Об’єднаних Націй, а створюватиметься державами-членами. Він збиратиме докази та фіксуватиме збитки, завдані внаслідок порушень Росією міжнародного права як фізичним, так і юридичним особам, а також Україні, та претензії, що випливають з цих порушень, з метою надання репарацій.
Хоча резолюція ГА ООН рекомендує створити реєстр збитків через новий механізм – угоду між державами-членами – використання такого реєстру не є безпрецедентним. Він створений за прикладом Реєстру збитків ООН, який був створений ГА ООН на виконання Консультативного висновку щодо будівництва стіни на окупованій палестинській території з метою фіксації втрат та збитків.
Представляючи текст резолюції (документ A/ES-11/L.6), Посол України в ООН зазначив, що 77 років тому Радянський Союз вимагав і отримав репарації як моральне право країни, яка постраждала від війни та окупації. Резолюція, прийнята у понеділок, слідує тим же шляхом, щоб забезпечити компенсацію для відновлення України та забезпечити відшкодування збитків за всі порушення міжнародного права з боку Росії. Це важлива ознака відповідальності за серйозне порушення міжнародного права.
ФОТО: Постійний представник Росії при Організації Об’єднаних Націй Василь Небензя виступає під час засідання Генеральної Асамблеї на спеціальній сесії в залі Генеральної Асамблеї в штаб-квартирі ООН 14 листопада 2022 року в Нью-Йорку. ГА ООН продовжила свою 11-тц надзвичайну спеціальну сесію для проведення голосування щодо проекту резолюції, внесеного Постійним представником України при ООН Сергієм Кислицею, який закликає ГА ООН створити міжнародний реєстр для документування претензій щодо збитків, втрат або поранень, завданих українцям Росією. (Фото Michael M. Santiago/Getty Images)
* * *
Про авторів:
Професор Кіара Джіорджеті (@ChiaraLawProf) з Річмондської школи права викладає міжнародне право та вирішення міжнародних спорів, а також є старшим науковим співробітником проекту “Міжнародні позови та репарації” Колумбійської школи права.
Маркіян Ключковський (@kliuch), практикуючий юрист в галузі міжнародного публічного права, який працює в Києві і є радником України.
Професор Патрік Пірсал (@Pwpearsall), директор проекту “Міжнародні позови та репарації” Колумбійської школи права, викладає міжнародне право та вирішення спорів.
Джеремі К. Шарп (@JKSharpe1648) міжнародний арбітр, радник з міжнародного права, викладач права та старший науковий співробітник проекту “Міжнародні позови та репарації” Колумбійської школи права.