This article is also available in English here. Переклад статті здійснила Катерина Бакай.

(Примітка редактора: цю статтю оновлено і додано допис Дмітрія Рогозіна від 13 червня 2022 року і Дмітрія Медведєва в Telegram від 7 та 15 червня 2022 року.)

Задовго до того, як президент Росії Владімір Путін почав посилювати нарощування своїх військ на кордонах з Україною понад рік тому і навіть до його вторгнення та захоплення Криму в 2014 році, аналітики з тривогою відзначали інакший вид ескалації – загрозливу риторику Путіна та залежних від нього суб’єктів проти України. Щонайменше у 2008 чи 2009 роках, дедалі більш ворожа мова заклала основу для заперечення існування України як держави, національної групи та культури.

Нижче наведено добірку загальнодоступних заяв (ми закликаємо читачів надіслати електронною поштою будь-яку інформацію, яку ми могли пропустити).

Такі експерти, як Франсін Хірш, професор історії Університету Вісконсін-Медісон і автор “Радянського суду в Нюрнберзі”, вказали на цю риторику як на доказ наміру вчинення геноциду щодо українського народу. Те, яким чином і чи взагалі поняття “геноциду” застосовується до російських діянь проти України, є предметом дискусії попри посилання в статті II Конвенції про запобігання злочину геноциду на “намір повністю або частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку.” Дотичне питання, яке знаходиться під дискусією – це поняття, яке часто називають “культурним геноцидом”, і яке загалом означає умисне знищення ідентичності групи навіть за відсутності масових вбивств. “Ці заклики до “деукраїнізації” є спонуканням до геноциду: “знищити, повністю чи частково” українську націю”, – написав Гірш у квітні. А професор історії Єльського університету Тімоті Снайдер, посилаючись на ту саму статтю в російському виданні РИА Новости, яка спонукала Гірша до висновку, написав: “Росія щойно випустила посібник з геноциду для своєї війни з Україною.”

Бет Ван Шаак, пані посол США з особливих доручень з глобального кримінального правосуддя, на травневих слуханнях Комітету із закордонних справ Сенату у відповідь на питання про звірства Росії, які з’являються в Україні, сказала, що “дещо з риторики геноциду, яку ми чуємо зі сторони Росії, є вкрай тривожним.”

У новій доповіді Інституту “New Lines” та Центру з прав людини Рауля Валленберга зроблено висновок, що “Росія несе відповідальність за порушення статті II і статті III (c) Конвенції про запобігання злочину геноциду”, і “що існує, безсумнівно, дуже серйозний ризик геноциду, що спричиняє обов’язок держав щодо запобігання відповідно до статті I Конвенції про геноцид.” Серед доказів, на які здійснено посилання у доповіді, є низка заяв, які, за його словами, становлять “пряме та публічне підбурювання до вчинення геноциду”, зокрема заперечення існування української ідентичності; звинувачення України, всупереч доказам, у вчиненні саме тих звірств, які Росія вчиняє або планує вчинити; і дегуманізуюча риторика.

Хоча був проведений доволі широкий аналіз путінської та російської риторики, він може створити фрагментарну картину тенденції з добірками відповідних уривків, розкиданих по статтях, соціальних мережах, книгах, аудіо та відео. Опублікована підбірка прагне зібрати приклади таких тверджень в одному місці. Вони організовані в хронологічній послідовності і однозначно не є вичерпними, оскільки, як виявили експерти з моніторингу російських медіа, Джулія Девіс та Френсіс Скарр, такі заяви зараз все частіше зустрічаються в різних медіа, підконтрольних уряду Росії.

Заяви варіюються від офіційних президентських звернень і статей Путіна та інших офіційних осіб до коментарів на російському державному телебаченні та в соціальних мережах. Джерела включають (але не обмежуються) новинними статтями, книгами, кремлівським онлайн-архівом промов і звернень, російськими державними інформаційними агентствами, зокрема РИА Новости та Коммерсант, і публікаціями в Twitter і Telegram.

Ця збірка зосереджена на ключових словах, фразах та/або темах, які виражають намір російського уряду ліквідувати Україну чи українців як національну державу, народ чи культуру. Повторювані концепції включають поняття історичної єдності Росії та України, заперечення української нації та концептуалізацію “українізму” як фашистської загрози російському суверенітету. У ході розвитку війни дуже важливо відстежувати ці заяви про наміри для їх подальшого використання аналітиками, дипломатами, політиками, прокурорами тощо.

 Ми дякуємо Максиму Віщику за внесення оновлень до цього списку.

(Читачі також можуть бути зацікавлені у статті Елізабет Ваткотт “Збірка заяв країн, які називають дії Росії в Україні “геноцидом”.)

Підбірка риторики Путіна та його прибічників, що спрямована на винищення

Президент Росії Владімір Путін у своїй заяві прокоментував дії Президента США Джорджа Буша – Блок НАТО розпався на блокпакети – Коммерсант (7 квітня, 2008)
  • “Ти ж розумієш, Джордже, що Україна – це навіть не держава. Що таке Україна? Частина її територій – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!” (Заява базувалась на основі анонімного джерела як коментар Путіна Бушу під час саміту НАТО в Бухаресті, Румунія; опублікована англійською мовою 25 травня 2009 року в журналі Time. Ні це, ні наступні посилання, виявлені на сьогодні, не вказували на будь-які спроби підтвердження цих слів, і деякі аналітики ставлять під сумнів, чи зробив Путін цей коментар. Деякі посилання перекладали термін “держава” як “країна”, що було б більш відповідним значенням, як суверенна держава.)
Путін –  “Путін звертається до Заходу: Приберіть руки від України” – Time Magazine (25 травня, 2009)
  • Стосунки між “Великою Росією та Малоросією – Україною… завжди були справою виключно Росії”
Путін – “Росія: Етнічне Питання” – Незалежна Газета (23 січня, 2012), (альтернативний переклад російського сайту Top War)
  • Росія з її різноманітним набором мов, традицій і культур має “етнічну проблему”, яка “без сумніву є фундаментальною.”
  • Мультикультуралізм “заперечує інтеграцію через асиміляцію”, водночас роблячи “право меншин бути відмінними” абсолютним.” Однак це “мало чим сприяє збалансованості з суспільними, поведінковими або культурними зобов’язаннями перед населенням і суспільством в цілому.”
  • Росія — це “тип державної цивілізації, де немає етносів, але де “приналежність” визначається спільною культурою та спільними цінностями.” Ця спільна культура спирається на “збереження панування російської культури”, яке “ворожі сили” намагалися зламати.
    • Аналіз: Єдність Росії залежить від “поглинання лідером усіх цих інших груп – спочатку його ідей, а потім, імовірно, його дій. Я хотів сказати “національні меншини”, але це було б неправильно, тому що, на думку Путіна, та й на думку [Івана] Ілліна, національних меншин немає. Ілін [російський фашистський філософ і джерело ідеологічного натхнення для Путіна] був дуже чітким у своїх твердженнях, що кожен, хто використовує фразу “національна меншина”, нападає на Росію.” – Снайдер 
  • Витончена культурна терапія” рекомендована для Росії, “країни, де для багатьох громадянська війна насправді ніколи не закінчувалася і де минуле занадто політизоване.”
  • Організація регіональних партій – це “прямий шлях до сепаратизму.” Ті, хто “намагається схилятися до націоналістичних, сепаратистських чи інших подібних сил чи впливу, повинні бути обмежені у доступі до виборчого процесу через демократичні або судові процедури.”
  • Росія та Україна “жили разом багато століть. Разом [вони] перемогли в найстрашнішій війні. І [вони] продовжуватимуть існувати пліч-о-пліч. Тим, хто хоче і намагається розділити [Росію та Україну], я скажу – лише у ваших снах.
    • Аналіз: Коли Путін обговорює українців у цьому баченні, “він не згадує про існування української держави; це не має значення. Він згадує лише те, що українці – це свого роду уламки, розкидані на цьому великому просторі… Ці уламки будуть зібрані разом лише настільки, наскільки вони будуть поглинуті більшою російською цивілізацією.” Путін також фашистським чином розробляє це уявлення про Росію як цілісну цивілізацію. “Контури, межі цієї цивілізації визначає сам лідер.” І якщо Росія розділена, “це провина інших, яким треба погрожувати і стримувати.” – Снайдер
Путін – “Звернення Президента Російської Федерації Владіміра Путіна” –  Кремлівський веб-сайт (18 березня, 2014)
  • Крим є “невід’ємною частиною Росії”, що відтворює російську та регіональну “спільну історію та гордість.”
  • “Коли Крим став частиною іншої країни,” Росія зрозуміла, що “її не просто обікрали, а пограбували.”
  • Росіяни були позбавлені своєї “історичної пам’яті, навіть своєї мови, і були примусово асимілійовані.”
  • В Україні “зараз немає законної виконавчої влади, немає з ким розмовляти. Багато державних установ захопили самозванці, але вони не мають жодного контролю над країною”, а самі вони “часто контролюються радикалами.”
Тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв у свій заяві під час розмови з представником контролю галузевої промисловості – “Прем’єр-міністр Росії: Україна не має ні промисловості, ні держави” (5 квітня, 2016
  • В Україні немає “ні промисловості, ні держави.” У 2013 році була “промисловість, але держави й тоді не було.”
Російський економіст і експерт Михайло Хазін зауважує – “Їх потрібно частково ліквідувати” – YouTube відео (27 грудня, 2016)
  • В Україні є “кілька мільйонів людей [не прихильних до Росії]”, яких “потрібно частково ліквідувати, а частково витіснити.
  • “Новоросію”, або території Харкова, Одеси, Запоріжжя та Дніпропетровська, “потрібно приєднати до російських областей з повною денацифікацією, деукраінізацією.”
  • Росія має ввести “повну заборону на українські шрифти, українські тексти, програми українською мовою, викладання української мови – тобто повністю.”
  • Ці впровадження призведуть до “надлишкового населення – нехай той надлишок населення поїде на [російський] Далекий Схід.”
Колишній помічник Путіна Владислав Сурков у Q&A – Сурков: “Мені цікаво діяти проти реальності” – Актуальні коментарі (26 лютого, 2020)
  • “Марнославство [Суркова] назавжди задовольнилося тим, що [він] вклав [свою] руку і голову в будівництво нової російської держави.”
  • Немає України”, хоча є “українізм” – “специфічний психічний розлад. Дивовижним чином доведено до крайньої міри захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство. Мішанина замість держави. Є борщ, бандера, бандура. Але нації немає.”
  • Донбас “не заслуговує такого приниження” повернення до України. Україна “не заслуговує такої честі.”
Путін – “Про історичну єдність росіян та українців” – Кремль (12 липня, 2021)
  • Включення “західноруських земель до єдиної держави” було продуктом “спільної віри, спільних культурних традицій і — ще раз підкреслюю — мовної схожості.”
  • Для “ідеї українського народу як окремої від росіян нації” “нема історичної основи.”
  • Українізацію “часто нав’язували тим, хто не вважав себе українцями.”
  • Сучасна Україна – це “повністю продукт радянської доби”, сформований на “землях історичної Росії.” Отже, Росію “пограбували.”
  • Українські лідери “почали міфологізувати та переписувати історію, редагувати все, що об’єднувало [Росію та Україну], і називали період, коли Україна була частиною Російської імперії та Радянського Союзу, окупацією.”
  • “Гасла, ідеологія та кричуща агресивна русофобія” “радикальних націоналістичних груп” стали “визначальними елементами державної політики в Україні.”
  • Україна “торгує русофобією” і вважає за краще “експлуатувати образ ‘жертви зовнішньої агресії’.”
  • Разом Росія та Україна “завжди були і будуть у багато разів сильнішими та успішнішими. Тому що [вони] є одним народом.”
Колонка Медвєдєва – “Чому контактування з теперішнім українським керівництвом є безглуздим” – Коммерсант (11 жовтня, 2021)
  • Українські лідери – це “люди, які не мають жодної стійкої самоідентифікації. Хто вони, громадяни якої країни, яка їхня історична ідентичність, етнічна складова, яким богам вони моляться?”
  • Немає “дурнів воювати за Україну. І безглуздо [Росії] мати справу з васалами. Справи треба вести з сюзереном.”
Путін під час прес-конференції (8 лютого, 2022) і в офіційному зверненні (21 лютого, 2022) – Незалежний правовий аналіз порушень Російською Федерацією в Україні Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього та обов’язок запобігання – Newlines Institute for Strategy and Policy
  • “‘Подобається, чи не подобається – терпи, моя красунечка’” є посиланням на “вульгарну російську риму про некрофільське зґвалтування, яка натякає на намір завдати подібного знищення України та погляд на Україну як на труп.”
  • Сучасну Україну вважають “повністю створеною Росією, а точніше – більшовицькою, комуністичною Росією.”
  • Росія “готова показати, що означала б справжня декомунізація для України.
Заява Путіна про повномасштабний наступ Росії на Україну – “Путін наказав провести ‘Спеціальну військову операцію’ для України” – Bloomberg News (24 лютого, 2022)
  • Метою спецоперації є “захист людей, які протягом восьми років потерпають від знущань та геноциду з боку київського режиму.”
  • Той, хто намагається зупинити Росію і “створює подальші загрози [Російській] державі, [російському] народу, повинен знати, що відповідь Росії буде негайною і призведе до таких наслідків, яких [вони] ніколи не зазнавали в [своїй] історії.”
Випадково опублікована заява Росії про перемогу –  “Наступ Росії та Нового Світу”  – РИА Новости (26 лютого, 2022)
  • України, як анти-Росії, більше не буде.”
  • Владімір Путін взяв на себе “історичну відповідальність, вирішивши не залишати вирішення українського питання майбутнім поколінням.
  • Повернення України до Росії не означатиме “ліквідації” її державності; натомість Україна буде “реорганізована, відновлена і повернута до свого природного стану частини російського світу.”
    • Аналіз: Ця декларація про перемогу “дала зрозуміти, що метою Росії у цій війні було знищити українську державу, знищити українську націю, а потім залишити населення, що залишилося, як свого роду несформовану масу, яку можна колонізувати будь-яким способом, яким забажає російське керівництво.” – Снайдер
  • Ця війна є “відповіддю на геополітичну експансію атлантистів, це повернення Росії свого історичного простору та свого місця у світі.”
Колонка пропутінського експерта Тімофєя Сергєйцева – “Що Росія повинна зробити з Україною?” – РИА Новости (5 квітня, 2022) (альтернативний переклад Марії Кравченко на Medium)
  • Нацистська, бандерівська Україна, ворог Росії та інструмент Заходу зі знищення Росії нам не потрібна.”
  • Денацифікація” України передбачає “комплекс заходів щодо нацифікованої маси населення, яка технічно не може бути піддана прямому покаранню в ролі воєнних злочинців.”
    • Аналіз: Денацифікація в “офіційному російському вживанні насправді означає знищення української держави та нації. “Нацист”, як пояснює [стаття Сергєйцева], — це просто людина, яка самоідентифікується як українець. За його словами, створення Української держави тридцять років тому було “нацифікацією України.” І звісно ж, “будь-яка спроба побудувати таку державу” має бути “нацистським” актом.” – Снайдер
  • Немає ніяких “істотних відмінностей між ЗСУ [Збройними Силами України] та, так званими, національними батальйонами, а також територіальною обороною, що приєдналася до цих двох видів військових формувань. Всі вони однаково причетні до надмірної жорстокості щодо мирного населення, так само винні в геноциді російського народу, не дотримуються законів і звичаїв війни. Військові злочинці та активні нацисти повинні бути належно та показово покарані.”
  • Крім українських оборонних сил, “винна і значна частина народної маси, яка є пасивними нацистами, пособниками нацизму. Вони підтримували нацистську владу та потурали їй.”
  • Ця маса може бути денацифікована через “перевиховання, яке досягається ідеологічними репресіями (придушенням) нацистських установок та жорсткою цензурою: не лише у політичній сфері, але обов’язково також у сфері культури та освіти.”
  • Терміни денацифікації ніяк не можуть бути меншими за одне покоління, яке має народитися, вирости і досягти зрілості в умовах денацифікації.
  • Денацифікація буде також і “деукраїнізацією – відмовою від розпочатого ще радянською владою масштабного штучного роздування етнічного компонента самоідентифікації населення територій історичних Малоросії та Новоросії, розпочатої ще за радянської влади.”
    • Аналіз: “Як історику масових вбивств, мені важко пригадати багато прикладів того, як держави явно рекламували геноцидний характер власних дій саме в той момент, коли ці дії ставали загальновідомими. З юридичної точки зору, наявність такого тексту (у ширшому контексті подібних заяв і неодноразового заперечення існування України Владіміром Путіним) значно полегшує оголошення звинувачення в геноциді. Юридично геноцид означає дії, які знищують групу повністю або частково, у поєднанні з певним наміром зробити це. Росія вчинила це діяння і зізналася у своєму намірі.” – Снайдер
    • Аналіз: Історія показує, що ми “маємо вірити диктаторам на слово. Ті, хто підбурює до геноциду, зазвичай намагаються його виконати. Для них не є незвичним розголошувати свої кампанії через пропагандистів і медіа. Цією роботою Адольфа Гітлера займалися Йозеф Геббельс, Альфред Розенберг та інші. У Путіна є Медведєв і експерти російських державних ЗМІ. Врешті-решт, чим краще російські солдати сприйматимуть кампанію “деукраїнізації”, тим жорстокішою ставатиме війна – і тим важче буде Росії знайти вихід без повної перемоги чи поразки. Самовдоволення російського суспільства стає співучастю у вбивстві.” – Хірш
  • Україна історично “неможлива як національна держава, а спроби “побудувати” її як таку закономірно призводять до нацизму. Українізм — штучна антиросійська конструкція, яка не має власного цивілізаційного змісту, підпорядкований елемент чужої та сторонньої цивілізації.”
    • Аналіз: Ця стаття відрізняється від інших російських новинних джерел з “двох важливих причин. Вона була опублікована на тлі грабіжницької загарбницької війни Росії – під час звірства в Бучі, Маріуполі та інших містах, а також під час викрадань, депортації та відправлення до фільтраційних таборів мирного населення України. Вона була опублікована під час суворої військової цензури в Росії, що свідчить про її схвалення російською владою.” – Хірш
  • Політично, “бандерівська верхівка має бути винищена, [оскільки] її перевиховання неможливе.” Сама Україна вимагає “очищення від нацистських елементів… інтеграції цієї державності у тісну співпрацю з російським департаментом денацифікації України.” Тоді Росія створить “трибунал за злочини проти людяності на території колишньої України [і] у зв’язку з цим виступатиме в якості охоронця Нюрнберзького процесу.”
  • Початкові кроки денацифікації, за словами Сергєйцева, можна визначити так:
    • Ліквідація озброєних нацистських формувань, а також військової, інформаційної, освітньої інфраструктури, що забезпечує їхню активність;
    • Впровадження російського інформаційного простору;
    • Вилучення навчальних матеріалів та заборона освітніх програм усіх рівнів, що містять нацистські ідеологічні установки; і
    • Люстрація, оприлюднення імен пособників нацистського режиму, залучення їх до примусової праці щодо відновлення зруйнованої інфраструктури в порядку покарання за нацистську діяльність (з-поміж тих, до кого не буде застосовано страту або позбавлення волі).”
Владімір Соловйов, прокремлівський ведучий – Російські державні ТБ експерти – перекладено Френцісом Скарром з BBC Monitoring (7 квітня, 2022)
  • “Владімір Вольфович [колишній депутат Держдуми] дав свій геніальний прогноз. Звучав він так: “Зеленський – останній президент України, тому що  потім не буде ніякої України!
Головна редакторка російського державного телебачення Маргарита Симонян та інші пропутінські діячі чи чиновники – “Загрозлива риторика набуває поширення в Росії, допоки її сили освоюються в Україні” – Washington Post (13 квітня, 2022)
  • “На державному телебаченні військовий аналітик підсилив думку про необхідність перемоги Росії та закликав створити концентраційні табори для українців, які виступають проти вторгнення. Через два дні голова комітету з оборони в нижній палаті парламенту заявив, що на “перевиховання” українців знадобиться 30-40 років.”
  • Головна редакторка телевізійної мережі RT охарактеризувала “рішучість українців захищати свою країну як ‘колективне божевілля.’ Ми не випадково називаємо їх нацистами”, – сказала Маргарита Симонян, яка також очолює кремлівську медіагрупу, що керує інформаційними агентствами “Супутник” і РИА Новости. ‘Те, що робить вас нацистами, — це ваша звіряча натура, ваша звіряча ненависть і ваша звіряча готовність виривати очі дітям на основі національності.’”
  • “Наприкінці березня голова Слідчого комітету Росії розпочав перевірку, чи ‘підручники для українських учнів орієнтовані на дітей, які ненавидять Росію та російську мову’ та ‘перекручують історію.’
Карен Шахназаров, експерт і кінорежисер – “‘Милосердя не буде’ рупор Путіна попереджає про ‘концтабори, стерилізацію’” – експерти з російського державного ТБ каналу Росія 1 та Express (4 травня, 2022, та стаття 5 травня, 2022) 
  • Противники “букви Z” повинні “зрозуміти, що якщо вони розраховують на милосердя, то ні, милосердя для них не буде. Все стало дуже серйозно. В даному випадку це концтабори, перевиховання, стерилізація.’”
Медвєдєв – Дописи Мєдвєдєва у Telegram – Telegram (17 Березня – 7 червня, 2022) 
  • Росія бореться за “світовий порядок”, у якому “нема місця обмороженим нацистам, історичній брехні та геноциду [проти російського народу].” (17 березня)
  • Ціль переговорів з Україною – це “фіксація нейтрального статусу України, її демілітаризація, відмова від використання нацистських ідеологічних законів, ухвалених у цій країні. Ну і ще цілий ряд позицій, які Росія вважає для себе найважливішими.” (26 березня)
  • Глибинне українство” є вигаданим концептом, “підживленим антиросійською отрутою та всепоглинаючою брехнею щодо своєї ідентичності, – це і є один великий фейк. Цього явища ніколи не було в історії. І зараз не існує.” (5 квітня)
  • Україну “спіткає власна доля” після того, як вона “ментально перетворилася на Третій рейх, записавши імена євреїв та нацистських поплічників до підручників з історії. Туди їй і дорога, такій Україні.” (5 квітня)
  • “Найголовніша мета” Росії – “змінити криваву і сповнену фальшивих міфів свідомість частини сучасних українців.” (5 квітня)
  • “Історія все розставить на свої місця та вкаже, на чиєму боці правда. Хто став хранителем істинних християнських цінностей, захищаючи їх від безбожників, бандитів та націоналістів.” (27 квітня)
  • “Іншого способу зберегтися на посаді Зеленський не має. Якщо, звісно, збережеться сама посада.” (3 травня)
  • “Мене часто запитують, чому мої пости у Телеграмах такі різкі. Відповідаю – я їх ненавиджу. Вони виродки і виродки. Вони бажають смерті нам, Росії. І поки я живий, я робитиму все, щоб вони зникли.” (7 червня)
Російські державні ТБ експерти – перекладено Френцісом Скарром з BBC Monitoring (8 квітня, 2022)
  • Україна перебуває в полоні натхненої нацистами “неоязичницької” релігії, заснованої на насильстві.”
  • “Криваве язичництво” було засноване українськими “спільниками нацистів” під час Другої світової війни, а потім культивувалося діаспорою в США.”
Колонка журналістки Вікторії Нікіфорової – “Настав час повторити” – РИА Новости (9 травня, 2022)
  • “На сході України тривають бої. Нацисти катують і вбивають жителів окупованих територій.”
  • Росія визначається як “соціальна гармонія – важкодосяжна, але абсолютно реальна”
  • Українська спецоперація стала “війною за мир” Росії. І не тільки в Росії, а й за мир у всьому світі.”
Соловйов – Російські державні ТБ експерти – переклала експертка з медіа-моніторингу Джулія Девіс (24 травня, 2022)
  • “Війська ЛНР і ДНР воюють за свою землю, і тепер у мене питання: За що би воювала українська територіальна оборона? Там нема їх землі.”
  • “Ми кажемо людям: схаменіться! Пам’ятайте, хто ви є! Подивіться, що з вами роблять! Подивіться, хто вас захопив! Згадайте своє велике минуле! Прокиньтеся, перестаньте брехати собі! В цьому головна суть. Чому вам придумують мову? Ви русини [слов’янський народ] – вам потрібен той суржик, яким намагається говорити Зеленський? Подивіться  яку вам вигадують історію, яку вам вигадують релігію. Ось чому народ за нас. Жителі Заходу кажуть: “Чому вони не вітають вас квітами”? Ще й як зустрічають, ще й як. Незважаючи на їхній страх, вони вітають нас, і вони будуть вітати нас ще більше, коли зрозуміють, що ми нікуди не підемо.”
Дмітрій Рогозін (генеральний директор державної корпорації космічної діяльності “Роскосмос”, колишній депутат Держдуми) – допис у Telegram-каналі (13 червня, 2022)
  • “Взагалі те, що виросло на місці України, є екзистенційною загрозою російському народу, російській історії, російській мові та російській цивілізації. Якщо не покінчимо з ними, як, на жаль, не покінчили з ними наші діди, доведеться гинути, але закінчувати ще більшою ціною нашим онукам. Тому давайте краще ми з цим покінчимо. Раз і назавжди. Заради наших онуків.”
Медвєдєв, допис у його Telegram-каналі (15 червня, 2022)
  • “Бачив повідомлення, що Україна за ленд-лізом хоче отримати від своїх заокеанських господарів ЗПГ із оплатою постачання через 2 роки. Інакше цієї зими просто замерзне. Тільки питання. А хто сказав, що за два роки Україна взагалі існуватиме на карті світу?”

ЗОБРАЖЕННЯ: Реакція людей, коли вони зібралися біля братської могили в місті Буча, на північний захід від столиці України Києва, 3 квітня 2022 року. (Фото Сергія Супінського/AFP через Getty Images)

Про авторку

Клара Епт – студентка другого курсу бакалаврату в коледжі мистецтв і наук Нью-Йоркського університету та стажерка у Just Security.